← До всіх статей
Академічний літературний огляд: квантова теорія свідомості, її значення і практичне використання
Атмалогія7 лютого 2024 р.·Редакція

Академічний літературний огляд: квантова теорія свідомості, її значення і практичне використання

2023 рік став проривним у вивченні свідомості та квантового поля, що оживили класичні наукові погляди і вказали на нові шляхи їхнього поєднання. Цей ланцюжок цінних наукових відкриттів поглибив людське розуміння базових аспектів свідомості, дозволивши заглянути в глибини людського існування через призму квантових явищ і процесів. Відкриття, які підсумовуються нижче, не тільки розширюють горизонти наукової думки, але й каталізують практичне застосування в різних областях, де наука поєднуюється з філософією, медицина і психологія ─ з метафізикою, відкриваючи нові перспективи для розвитку людства.

Вступ

Вивчення свідомості завжди було одним із найбільш загадкових та захоплюючих напрямків в науці. Сучасні дослідження в області квантової фізики пропонують нові підходи для розуміння цього феномену. Квантова теорія свідомості (англ. Quantum Theory of Consciousness, скор. QTOC), представлена минулого року америкнасько-канадським тандемом дослідників в журналі прикладної математики і фізики [1], розглядає свідомість як результат взаємодії квантових вібрацій та їх резонансу з матерією. Тобто, основна її ідея полягає в тому, що свідомість існує всередині квантового поля, а також водночас є квантовим спостерігачем.
Класична фізика вивчає, з чого все складається і як це працює на рівні макросвіту. Така фізика використовує математичні формули для опису експериментальних даних і прогнозування, які можуть призвести до нових відкриттів і технологій. У той час як квантова фізика є найбільш фундаментальною фізичною теорією, що вивчає явища на рівні мікросвіту, що мають наслідки на рівні макросвіту. Тобто з чого все зроблено та як це працює на найглибшому рівні. Квантова фізика робить найточніші прогнози і сприяє проривному прогресу у науці та техніці. Тож, квантові явища — це елементарні, базові та фундаментальні явища що лежать в основі всіх явищ і процесів, які ми спостерігаємо.

Дослідниками і авторами Gangsha Zhi і Rulin Xiu наводяться 4 основні причини застосування квантової фізики у дослідженнях свідомості та науки про життя в цілому:

  1. Суб’єктивність та недетермінованість: центральним елементом теорії є розуміння свідомості як суб’єктивного та недетермінованого феномена, що тісно пов’язаний з квантовими процесами.Як будь яке квантове явище, так і свідомість є суб’єктивними та недетермінованими. Не слід вважати збігом те, що два найважливіші аспекти існування, тобто  свідомість і квантові явища — мають однакову суб’єктивну та недетерміновану природу. Класична фізика не має такої природи. Це перша причина для використання квантової фізики для вивчення свідомості.

  2. Хвильова функція і свідомість: хвильова функція використовується для аналізу фізичних, енергетичних та інформаційних аспектів об’єкта. Інформація, закодована в хвильовій функції, безпосередньо пов’язана зі свідомістю. Це можливо вивчити лише завдяки квантовій фізиці. Класична фізика усереднює різні можливості, представлені інформацією. Як наслідок, класична фізика не може розглядати інформативний/свідомий характер нашого існування. Це друга причина, чому потрібна квантова фізика вивчення свідомості.

  3. Основа свідомого досвіду: стабільність, порядок, зв’язок та когерентність. Декогерентність необхідна для переходу системи на новий рівень свідомості.

    Свідомість, і життя в цілому, призводить до стійкості структури, порядку, зв’язку, співвідношення і когерентності. Зв’язок, кореляція, когерентність лежать в основі свідомого досвіду, обумовлені встановленими стабільними атомними, молекулярними, клітинами та інші внутрішні структури мозку та тіла. Ці структури, очевидно, набагато сильніші за ефекти декогеренції (порушення звʼязку і узгодженності), розраховані Tegmark; інакше не було б стабільних атомів, молекул, клітини, мозку, тіла або життя. Але декогеренція є важливим еволюційним механізмом, необхідним для переходу системи на інший рівень.

    Для вивчення наслідків структури, порядку, зв’язку та узгодженості, потрібна квантова фізика. Життя і свідомість засновані на структурі, порядку, зв’язку, кореляції, і узгодженості. Нервова система, мембрани, мікротрубочки, ДНК і структури живих систем мають більшу схожість з кристалами, напівпровідниками, надпровідниками, лазерами та надплинними рідинами. У класичній механіці
    існування таких явищ неможливе. Це третя причина, чому квантова фізика повинна бути залучена у вивченні свідомості.

  4. Взаємозв’язок хвильової і частинкової природи: Важливо досліджувати, як об’єкт передає, отримує та обробляє інформацію через свою хвильову та частинкову природу.
    Квантова фізика показує, що все має як елементарну, так і хвильову природу. Квантова фізика вивчає зв’язок між хвильовою та частинковою природою об’єкта. Наприклад, для розуміння навіть найпростіших вібраційних полів, таких як випромінювання чорного тіла та спектр випромінювання атома водню потрібна квантова фізика. Щоб вивчити зв’язок між хвилями мозку, структурою та функціями мозку, і інформацією, яку передає, отримує й обробляє мозок, потрібна квантова фізика. Це четверта причина, необхідності залучення квантової фізики для вивчення свідомості [1-10].

Основними постулатами Квантової теорії свідомості є:

Постулат 1: Основною складовою всього є квантове вібраційне поле, що несе в собі матерію, енергію та інформацію.

Це поле характеризується хвильовими властивостями та описується математично за допомогою хвильової функції, яка показує типи та кількість хвиль, що існують у полі.

3 базових важливих аспекти вібраційного квантового поля:

  1. Фізичний —”матерія”,це те, що ми бачимо, чуємо, відчуваємо, вимірюємо та спостерігаємо. Це фізичне існування, наприклад: частота, маса, спін, заряд, електрони, співвідношення, тіло, гравітація, електромагнітне поле тощо.

  2. Енергетичний — який ми просто називаємо «енергією» — це те, що рухає, змінює матерію, наприклад енергію та імпульс.

  3. Інформаційний — «інформація» — це те що інформує; що надає форму матерії та енергії. Це — ентропія, можливі стани та ймовірність перебування в певному з них. Інформація може бути виражена у вигляді питань та відповідей. Будь-яку інформацію можна виразити відповіддю на запитання («так» або «ні»), тобто бінарним кодом (0, 1).

Постулат 2: Об’єкт поглинає квантові коливання завдяки резонансу. Прийом і обробка вібрацій, включаючи інформацію, енергію та матерію, призводять до суб’єктивного свідомого досвіду.

Поглинання квантової хвилі відбувається через резонанс. Хвильова функція розкриває можливі енергетичні стани об’єкта та ймовірність перебування в певних станах. Об’єкт може поглинати або випромінювати коливання, енергія яких дорівнює різниці енергій між цими можливими станами. Цей процес називається «резонанс». Якщо відома хвильова функція об’єкта, можна обчислити конкретно з якими видами вібрацій він може резонувати ─ приймати або випромінювати. З цього розрахунку можна отримати спектр об’єкта.

Квантові явища відбуваються завдяки процесу резонансу, які можна заміряти завдяки детекторам. Детектор — це прилад, який може поглинати вібрацію та виявляти певні зміни, включаючи й найхарактерніші природні детектори — це очі, вуха, ніс і шкіра. Детектори отримують вібрації, інформацію, енергію та матерію, пов’язану з явищем або об’єктом, і, як наслідок, викликають певні зміни, що спостерігаються чи вимірюються або досвід.

Звідси викристалізовуються важливі практичні висновки:

  1. Квантове вібраційне поле як основа всього: Всесвіт розглядається як квантове вібраційне поле, що переносить матерію, енергію та інформацію. Це поле є основною складовою всього існуючого.

  2. Резонанс і свідомий досвід: Свідомий досвід виникає в результаті поглинання квантових вібрацій через резонанс. Процес резонансу визначається хвильовою функцією об’єкта.

  3. Свідомість у всьому: Все, що містить, отримує та обробляє інформацію, має певний рівень свідомості, включаючи електрони, атоми, молекули, клітини та інші елементи природи.

Тобто QTOC описує існування універсального вібраційного поля, частиною якого є все, до якого все може отримати доступ, що значить отримувати від нього або посилати до нього вібрації: інформацію, енергію, матерію. Сучасні визнані науковці і дослідники, що прокладають міст між наукою і духовністю, і демістифікують її, такі як Dr. Joe Dispenza [8], Ph.D. Rollin McCraty, [9] д-р Костянтин Коротков [10], впродовж останніх 20 років з успіхом використовують передові технології для широкого спектру вимірювань звʼязку свідомості людей з квантовим полем ─ єдиним полем живої свідомості і вимірювання станів, коли людина взаємодіє і резонує з полем [11]

Все має свідомість: і рівень, і якість свідомості можна підрахувати

QTOC пояснює, що все, що здатне вміщувати, отримувати та обробляти інформацію, має певну свідомість:

  • електрони, атоми, молекули, клітини, органи, організм, дерева, річки, гори, Земля, місяць, сонце, зірки, галактики та всесвіт вцілому.

На основі квантових (математичних) підрахунків можна визначити рівень, якість і кількість свідомості об’єкта. Для цього потрібно знати лише хвильову функцію об’єкта, а з хвильової функції, можна обчислити вміст, одержувача та детектора інформації, енергію, та матерію.

QTOC адресує вирішення “Складної проблеми свідомості”

**

QTOC пропонує розв’язок “складної проблеми свідомості”, відомої також як проблеми розуму/тіла, поставлену Девідом Чалмерсом, про те, чому і як така матерія, як людський мозок, здатна породжувати специфічний суб’єктивний досвід. Проблема свідомості вимагає «психофізичних законів», що регулюють відносини між розумом і матерією. Так, виходячи з принципів структурної узгодженості, організаційної інваріантності та двоаспектної теорії інформації (фізичний та феноменологічний аспект), свідомість розглядається як тісно пов’язана з квантовим полем та інформаційним аспектом реальності.

Резонанс Шумана і хвилі мозку через призму QTOC

Резонанс Шумана (РШ) та його зв’язок з мозковими хвилями є ключовим для розуміння миттєвої синхронізації та узгодженості різних частин мозку. Хвилі мозку, такі як альфа, бета та гамма, виникають в результаті резонансу мозку з РШ, що створює синхронізацію на різних рівнях [4].

Новий погляд на еволюцію – Резонанс Шумана і його звʼязок з мозком і тілом

Цікаво, чому тіло розвинуло здатність резонувати з РШ? Причина здатності резонувати з цими вібраціями дозволяє тілу отримувати та посилати інформацію, енергію та матерію не тільки до Землі, а також до всіх інших істот, розташованих на цій планеті. Наприклад, люди та інші форми життя, такі як рослини та тварини, розвинули здатність резонувати та сприймати видиме світло, яке несе інформацію, енергію та речовини від сонця через ці вібрації. Живі системи розвинули критичні здібності резонувати та отримувати різноманітні вібрації один від одного як інформація, енергія та матерія, бо це було життєво важливим для виживання, життєздатності, здоров’я, добробуту, імунітету, спілкування, натхнення, мети та сенсу життя, а також для фізичного, розумового, емоційного та духовного здоров’я та розвитку. “Підтримувати здатність резонувати з цими вібраціями також може допомогти людству з’єднатися один з одним, Землею, Сонцем, Галактикою, і Всесвітом. Це може дозволити життю та свідомості просуватися на вищі рівні, які передбачають все більший ступінь зв’язку, порядку, синхронності та складності. Це може бути важливим напрямком дослідження для подальшого дослідження щодо таємничості стуктури мозку, свідомості та життя загалом,” пишуть автори дослідження QTOC [1].

**

QTOC щодо формування памʼять і її нелокалізованості в мозку

Численні дослідження формування пам’яті в мозку показують, що пам’ять є реактивацією певної групи нейронів, що утворюється внаслідок постійних “спалахувань” нейронів, які призводять до зміни міцності зв’язків між нейронами, вказані і в нашій довідковій статті по геометрії мозку. Під час експериментальної роботи Карла Лешлі в 1940-х роках було відомо, що багато функціональної діяльності мозку не може бути безпосередньо пов’язана з окремими нейронними клітинами; швидше, вони охоплюють розширені ділянки мозку. Опис нелокальність функцій мозку, особливо запам’ятовування та пригадування головна мета квантової моделі мозку, запропонованої в 1967 р. Ріккарді та Умедзава, яка базується на квантовій теорії поля багатьох тіл системи. Розширення моделі до дисипативної динаміки було нещодавно досліджено щодо можливості демонстрації моделювання нейронних мереж колективна динаміка та довгострокові кореляції між одиницями мережі.

З точки зору квантової теорії інформації, такі структури як: білки, ДНК, мікротрубочки, мембрани, нейрони та нейронні мережі призводять до сплутаності, когерентності та кореляції. Миттєві і зв’язані “спалахи” в нейронній мережі мозку є критичними для формування зв’язків і взаємодії між нейронами. Ці взаємодії можуть створювати нові заплутування і когерентність, яка призводить до особливих станів або фазового переходу. З точки зору квантової теорії інформації, пам’ять відповідає унікальному новому сплутаному стану та фазовому переходу до нового когерентного стану.

Цікаво відмітити, що наш мозок розвинувся і природним чином використовує квантові коди виправлення помилок для захисту пам’яті. Кожен нейрон містить тисячі або десятки тисяч синапсів, які з’єднані через те саме тіло клітини, таким чином, є квантово сплутаним. Кожен із синапсів може приймати ту саму квантову інформацію. Усі синапси в кожному нейроні можуть містити копії квантової інформації. Таким чином, квантова інформація поширюється на високосплутаний стан кількох частин. Таким чином, помилки, спричинені декогеренцією з середовища можна виправити або зменшити. Нейронна система використовує код помилки-коригування для захисту сплутаності та пам’яті.

Квантова сплутаність існує не тільки на нейронному рівні; це також відбувається і на вібраційному рівні. Це критично важливо для розуміння хвиль мозку і їхнього зв’язку зі свідомістю, структурами і функціями мозку, а також структурою ДНК, функціями та їхнім вираження. Розгляд концепції, що пам’ять може існувати поза фізичними структурами мозку, зв’язана з квантовими явищами. Вивчення нейронної мережі мозку, ДНК, і системи життя як квантової інформаційної системи приведе до глибшого та більшого прориву у вивченні свідомості і життя взагалі.

Застосування та прогнози QTOC:

QTOC дає інтегративний підхід для поєднання розрізнених моделей свідомості: підтримує різні теорії свідомості, включаючи панпсихізм, теорію інтегрованої інформації, теорію загального резонансу та інші.
QTOC передбачає існування універсального вібраційного поля, до якого можуть мати доступ всі об’єкти.
QTOC пояснює схожість між резонансом Шумана та хвилями мозку, як результат резонансу мозку з універсальним квантовим вібраційним полем.
Нейронна мережа мозку як квантова інформаційна система: Мозкова мережа розглядається як квантова інформаційна система, де квантове переплетення і когерентність відіграють ключову роль.

Висновок

Теорія квантової свідомості пропонує новий підхід до розуміння свідомості, передбачає існування універсального квантового вібраційного поля і застосовує квантову інформаційну теорію до нейронауки. Теорія вимагає подальшого обговорення та розвитку.

Список використаної літератури:

[1] Zhi, G.S. and Xiu, R.L. (2023) Quantum Theory of Consciousness. Journal of Applied Mathematics an Physics, 11, 2652-2670. https://doi.org/10.4236/jamp.2023.119174

[2] https://en.wikipedia.org/wiki/Quantum_mind

[3] Cohen D PhD. Family Constellation therapy: A nascent approach for working with non-local consciousness in a therapeutic container. Prog Biophys Mol Biol. 2023 Dec 3;186:33-38. doi: 10.1016/j.pbiomolbio.2023.11.008. Epub ahead of print. PMID: 38052327.

[4] Pobachenko, S.V., Kolesnik, A.G., Borodin, A.S. and Kalyuzhin, V.V. (2006) The Contigency of Parameters of Human Encephalograms and Schumann Resonance Electromagnetic Fields Revealed in Monitoring Studies. Complex Systems in Biophysics 51, 480-483. https://doi.org/10.1134/S0006350906030225

[5] Konig, H.L., Krueger, A.P., Lang, S. and S.nning, W. (2012) Biologic Effects of Environmental Electromagnetism. Springer, New York.

[6] Persinger, M.A. (1995) Sudden Unexpected Death in Epileptics Following Sudden, Intense, Increases in Geomagnetic Activity: Prevalence of Effect and Potential Mechanisms. International Journal of Biometeorology, 38, 180-187. https://doi.org/10.1007/BF01245386

[7] Freeman, W.J. and Vitiello, G. (2006) Nonlinear Brain Dynamics and Many-Body Field Dynamics. Electromagnetic Biology and Medicine, 24, 233-241. https://doi.org/10.1080/15368370500379608

[8] https://www.researchgate.net/profile/Joe-Dispenza
https://drjoedispenza.com/scientific-research/demystifying-a-transcendental-moment

[9] McCraty, R., Atkinson, M., Stolc, V., Alabdulgader, A.A., Vainoras, A. and Ragulskis,M. (2017) Synchronization of Human Autonomic Nervous System Rhythms with Geomagnetic Activity in Human Subjects. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14, Article No. 770. https://doi.org/10.3390/ijerph14070770
https://www.researchgate.net/profile/Rollin-Mccraty

[10] Korotkov K. Non-local Consciousness Influence to Physical Sensors: Experimental Data. Philosophy Study, ISSN 2159-5313 September 2011, Vol. 1, No. 4, 295-304
https://scholar.google.ru/citations?user=HVfOd-wAAAAJ&hl=ru

[11] https://www.the1field.com/home

Спробуйте практики самі

Почніть свій маршрут у веб-версії AtmaSatsang.

Відкрити веб-версію